Правила перевезення зерна в Україні

Правила перевезення зерна регулюють роботу всіх логістичних компаній. Зерно зазвичай відправляється оптом, але також і в мішках, особливо насіннєве. Зерно може бути пошкоджено нагріванням, зараженням і контактом з водою. Коли зерно намокає, негайно починається зростання не тільки самого зерна, а й спор цвілі, дріжджових клітин і бактерій, які завжди присутні, викликаючи відповідно проростання, бродіння і гниття.

Види зерновозів

Правила перевезення зерна вказують на прийнятні види техніки, для мінімізації втрат. Норми і правила перевезення зерна описують такі вимоги до зерновозів:

1. Перевезення зернових культур і крупи зерновозами від 20 до 50 м3, самоскидами і бортовими напівпричепами до 80 м3, цистернами.
2. Габарити зерновозу (самоскиди та бортові напівпричепи): довжина 6-7 м, ширина 2,4 м, висота від 0,8 м до 2,9 м. Загальний обсяг до 90 куб.
3. Габарити зерновозу (алюмінієвий причіп-цистерна): довжина від 7,4 до 12,2 м, ширина 2,5 м, висота 3,5-3,9 м, вантажопідйомність від 14 до 20 тонн.

Зерновози, самоскиди та бортові напівпричепи, цистерни для перевезення зерна при зберіганні та вивезенні повинні бути чистими і обробленими миючими засобами.

Основні правила при перевезенні зерна автотранспортом

Торгівля зерновими культурами носить сезонний характер, відвантаження збільшуються в основному в період збирання врожаю. Період збору врожаю в США, країнах Європи, Канаді, Росії та Україні щорічно проходить в серпні-вересні. Щоб зменшити спад потрібно дотримуватись основних правил перевезення зерна. Основні правила:

1. Рівень вологості повинен складати від 10% до 16%, але не більше 13% для кукурудзи.
2. Високі температури в кузові можуть активуватися і викликати зараження.
3. Пошкоджені зерна слід утилізувати як можна швидше, щоб уникнути подальшого погіршення якості.
4. У момент перевезення автотранспортом не допускається перевантаження.
5. Важливо заповнити кузов максимально щільно, щоб уникнути постійного механічного впливу на товар в момент транспортування.
6. Кузов наливного зерновозу повинен бути герметичним.
7. Всі документи і декларації повинні бути заповнені заздалегідь і знаходяться в момент доставки у водія.

Існують особливі труднощі, пов’язані з точним виміром втрат при зберіганні на складі протягом тривалого періоду.

Основні експортери та імпортери зернових продуктів

Найбільшим експортером зерна є США (за даними на урожай 2014-2015 роки), за ними слідують Європа, Аргентина, Україна, Росія, Бразилія, Канада і Австралія.США – експорт фуражного зерна, країна займає лідируючі позиції в цій категорії, складаючи близько 35% від загального світового експорту. У той час як Європа є лідером з експорту пшениці, на її частку припадає близько 22% від загального обсягу експорту. Аргентина і Бразилія є основними експортерами сої, причому на обидві з них припадає понад 65% світового експорту сої.

Тут варто зазначити, що основним виробником зерна є Китай (близько 18% світового виробництва), однак його продукція використовується для місцевого споживання і не експортується. Потреба в зернових продуктах в Китаї настільки висока, що вони не тільки споживають продукцію власного виробництва, а й є найбільшим імпортером зернових продуктів в світі! Правила перевезення зерна з Китаю включають заборону на вивіз його за територію країни.

Найбільшими імпортерами зернової продукції є Китай, Японія, Єгипет, Європа, Саудівська Аравія, Південна Корея та Іран. Китай імпортує близько 8% світового обсягу, однак його імпортна активність нестабільна і зазвичай залежить від рівня його власного виробництва.

Китай, Японія і Південна Корея зазвичай імпортують зерно з Австралії, західного узбережжя Канади, США, Аргентини та Бразилії. Єгипет та інші країни Північної Африки (наприклад, Марокко і Алжир) імпортують зерно в основному з України і Росії, а також з Франції. Те ж саме і з імпортом в Європу, який зазвичай здійснюється з України, Росії, США або східного узбережжя Канади. Правила перевезення зерна в будь-яку точку світу з України нічим не відрізняються від тих, що вказані в цій статті.